Гуляш зі свинини мене навчила готувати моя бабуся. Точніше, це була бабуся чоловіка, але я завжди вважала її своєю, вона швидко стала мені такою ж близькою і улюбленою, як і рідні мені по крові.

Саме гуляш зі свинини став одним з найперших страв, яким я відкрила двері на кухню в своєму дорослому сімейного життя. І тепер мені в принципі зрозуміло, чому саме воно. Справа в тому, що будь-яке м’ясо з підливою – це найбільш вигідне, найбільш ситне і найбільш об’ємне блюдо. А бабуся пройшла всю війну, хоч і в тилу, голод дізналася ще дівчинкою, тому знала ціну кожної хлібної крихті.

Такий гуляш вона примудрялася робити з мінімальної кількості м’яса, при цьому всі були ситі, а, значить, і задоволені весь тиждень. І дійсно, досить готувати різні гарніри, і кожен раз на вечерю буде смачне, ситне м’ясне блюдо.

Сьогодні я теж вирішила приготувати гуляш зі свинини, нехай він злегка і відрізняється від бабусиної, але суті своєї не міняє.

Для приготування гуляшу нам знадобиться:

• 1,5 кг свинини
• 2 головки ріпчастої цибулі
• 400 грам різаних томатів у власному соку
• 200 мл томатного соку
• 200 мл води (або бульйону)
• 2 столові ложки рослинної олії
• трохи борошна
• 1 чайна ложка оцту (або лимонного соку)
• сіль, чорний мелений перець, кмин, базилік, паприка, лавровий лист – за смаком
• свіжа зелень

Почну відразу з оброблення м’яса. Я взяла свинячу шийку і поділила її на дві частини. Найбільш жирну нарізала на кубики:

І відразу виклала їх на суху розпечену сковороду без масла. Закрила її кришкою і на повільному вогні початку витоплювати свинячий жир.

А поки замаринувати ті шматки м’яса, які і будуть основою мого гуляшу, тобто з мінімальною кількістю жиру.

Звичайно, бабуся свого часу крім солі і перцю з лаврушкой ні про які інші спеціях і не чула, я ж крім них додала ще кмин, базилік і паприку.

Досить-таки щедро приправив ними м’ясо, перемішала. В кінці долила трохи рослинного масла:

Знову перемішала, і залишила свій майбутній гуляш просочуватися приправами.

А поки жир на сковороді дуже добре витопити, внаслідок чого з’явилися ось такі шкварочки:

Їх треба продовжувати постійно помішувати, поки вони як слід не підсмажаться з усіх боків, а потім шумівкою вийняти і відкласти в сторону. Вони свою справу вже зробили, і я на час про них забуду, але тільки на час.

Для приготування гуляшу мені також знадобляться пара головок ріпчастої цибулі і різані томати у власному соку:

Бабуся використовувала власну консервацію, яка тільки вигравала проти магазинної, але зараз її немає з нами, відповідно, немає і її смачних помідорів, тому задовольняються покупними.

Томати виклала з банки, відразу ж спробувала. На смак вони досить прісні, солі і цукру конкретно не вистачає, та й характерною для томатів у власному соку кислинки чомусь немає, але це я легко виправлю.

Лук поріжу великими півкільцями.

У сковороду з витопити жиром спочатку викладу нарізану цибулю:

Дам цибулі злегка зазолотитися:

Потім додам замариновані шматочки м’яса:

перемішати.

Як тільки м’ясо посвітлішає з усіх боків:

посиплю його борошном:

Бабуся вчила мене завжди борошно злегка підсмажити перед тим, як додавати її в підливу, однак тут вона буде смажитися з м’ясом, так що я її правил не порушую, та й вам не раджу. Інакше в м’ясної підливи буде присутній нехай ледве вловимий, але все одно абсолютно зайвий присмак борошняної клейковини.

М’ясо з’єднається з борошном, загусне, значить, прийшов час повернути на місце мої шкварочки:

а слідом в гості відправлю і томати. Викладу їх до м’яса:

Знову перемішати і дам їм усім разом згасити під закритою кришкою хвилин п’ятнадцять:

Помідори відчули себе як вдома, можна сказати, обжилися, значить, прийшла пора додавати рідину. Для цього я використовую томатний сік, приблизно один стакан. Але перш перекладемо м’ясо з овочами в більш глибоку сковороду, яка як раз дуже зручна для гасіння, але для смаження ніяк не годиться, занадто тонкі стінки.

Потім додаю стільки ж води, а ще краще бульйону, якщо є. Знову все перемішую.

Чекаю, коли підлива закипить, пробую на смак. Ось тепер потрібно влити або чайну ложечку оцту (у мене яблучний) або лимонного соку, хто що вважає за краще, а потім, відповідно, привести нашу смакову гаму у відповідність з нашими пристрастями, тому підсолювати і підсолоджувати, скільки потрібно, на свій смак.

Під закритою кришкою гуляш повинен нудитися ще мінімум півгодини, в кінці додам лаврового листа, свіжої зелені, знову закрию сковороду кришкою, плиту вимкну.

Мій гуляш готовий! Можна відразу кликати всіх до столу, а можна дати йому охолонути, перекласти в посуд для зберігання, прибрати в холодильник, щоб потім годувати їм свою велику сім’ю, ну, вже якщо не тиждень, то дня три точно.

З таким блюдом ви кілька днів можете сміливо не думати про майбутній вечері, а зайнятися чим-небудь більш корисним і приємним. Наприклад, посидіти в Інтернеті, пошукати нові цікаві рецепти, може бути, навіть на нашому сайті, а чому б і ні?!

Так що до наступної зустрічі, чекаємо вас в гості!