Привіт, шановні читачі! Сьогодні сів за комп писати статтю запіканка з рису і вперше у мене немає плану про що буде ця стаття. Ну зрозуміло звичайно, що про запіканці з рису. Про що ж ще. Сухо і не цікаво викласти рецепт рисової запіканки і все?

Ні так просто відмахнутися рукою від своїх читачів я не можу і не хочу. Навіщо тоді взагалі було потрібно створювати цей кулінарний блог. Щоб він перетворився в ще одну чергову звалище кулінарних рецептів. Яких на нашому безмежному інтернет просторі отже цілком достатньо і там таких запіканок з рису багато сотень, а то й сказати тисячі.

На самому початку коли я тільки починав вести свій блог, це було зовсім не давно, я так і думав стану штампувати рецепти пачками. Надрукую їх багато багато і буде мені щастя і трафік. Ось приклад такої статті «Чорнослив фарширований сиром.» Але потім я зрозумів. Таких штампувальників запіканок з рису хоч греблю гати і цим зараз нікого не здивуєш. Люди читають мій блог повинні дізнатися не тільки про те як приготувати запіканку з рису наприклад, але і отримати якусь іншу корисну інформацію.

Повинен бути якийсь клуб однодумців в якому я є головою і тільки від мене буде залежати наскільки цікаво буде в моєму кулінарному клубі. Він повинен бути свого роду міні соц. мережею де всі можуть висловлювати свою думку, спілкуватися один з одним, залишати свої коментарі, ставити запитання автору блога, брати участь в конкурсах і т.д.

До цього я прагну, чи не все поки правда виходить, просто не вистачає часу, але я сподіваюся з вашою допомогою у мене все вийде. Хто бажає може почати прямо зараз. У статті «Філе палтуса в духовці» ви знайдете перший кросворд за розгадку якого передбачені грошові винагороди. Подробиці в статті.

Я просто не можу та й не маю права зібравши людей під дахом свого будинку годувати їх однією запіканкою з рису. Уявіть ви прийшли в гості до людини, він вас мовчки нагодував і відправив геть. Захочеться вам до нього потім повернутися? Я думаю що ні. Хоча заради халяви деякі можуть все стерпіти і наступного разу коли їх покличуть знову, вони прихоплять ще й з собою кілька шматочків.

У своїх статтях мені дуже хотілося, щоб не тільки смачні страви стояли на чолі кута, а ще й просте людське спілкування, і все що за цим стоїть. Тому я і намагаюся вас познайомити з собою, зі своїм способом життя, зі своїм світоглядом і збудувати довірчі відносини з Вами, моїми читачами. А запіканка з рису по суті тільки привід. Причому улюблений і смачний привід.

Говорячи рисова запіканка ви звичайно ж розумієте, що я маю на увазі своє захоплення кулінарією. Хто може сказати ось заливає, спілкування йому захотілося. Грошей він хоче заробити на бога на своєму. На що я відповім кожен судить по собі і його судження залежать значною мірою від виховання.

Гроші не найголовніше в житті, хоча і без них теж нічого хорошого немає. Все наше життя споконвіку пов’язана з цим огидним металом і хрусткими папірцями. Багато судять наскільки вдалася життя людини за кількістю цієї макулатури на його банківському рахунку. Забуваючи про такі критерії оцінки людського щастя як знайдену в стражданнях і без віра, надія, любов, міцна сім’я, вірні друзі. Друзі не тільки на словах, а й на ділі.

І врешті-решт навіть щоденна їжа, коли вона приготовлена ​​з великою любов’ю, коли сам процес приготування приносить тобі величезне задоволення, коли рідні та близькі тобі люди віддячать тебе теплими словами і подарують тобі свою посмішку в знак подяки за твої труди – ось це ЩАСТЯ!

Не потрібно в людях бачити тільки об’єкти на яких і за допомогою яких слід заробляти свій капітал. Це перш за все живі істоти яким так само як і вам хочеться їсти, спати, сміятися, плакати, любити, вірити, ненавидіти – в загальному одним словом жити.

Саме тому я не хочу і не маю морального на те права, щоб тупо відмахуватися від своїх читачів розповідаючи на своєму кулінарному блозі тільки про запіканки і тому подібні речі. Для цього є збірники кулінарних рецептів в книжкових магазинах. Мені хочеться вірити що ви зі мною згодні. Чи не так? Може бути у вас інша думка з цих питань? Ви можете залишати коментарі, а так само пропоную підписатися на мої новини.

Ну, ось, ще годину тому я думав. Про що написати в статті? Варто було тільки мені записати свої думки на папір як відразу так-сяк оформилася не велика статейка. Поїхали далі.

Отже, тепер про її рідну, запеканочку. Почну з того, що вона пісна і всім тим, хто поститься стане не поганою підмогою в дні строгого посту. Рекомендую спробувати її на смак. Спробувавши запіканку відразу так і не розбереш, що дане блюдо пісне. Хоча нічого хитромудрого в ньому немає. Все дуже просто.

Пісна запіканка

Берете для запіканки з рису наступні продукти:

• дві склянки рису
• рослинне масло 7 столових ложок
• одну морква
• столову ложку каперсів
• маслин без кісточок грам 100-150
• дві головки ріпчастої цибулі
• петрушка
• одне стебло цибулі порей
• сіль

Приготування частування я починаю з підготовки овочів. Чищу цибулю і дрібно його рубля.

Морква чекає та ж доля. Тільки нарізаю її на такі ось кружечки.

Підливаю в сковороду 5 столових ложок рослинного масла.

Закладаю цибулю і починаю обсмажувати його.

Рис не мою. Додаю його до цибулі .

Пасерую поки він не стане прозорим.

Кружечки морквини обсмажую на олії.

Лук порей дрібно рублю.

Перекладаю в тарілочку і солю.

Маслини ріжу на дві половинки і …

додаю їх до цибулі.

Кладу в начинку для запіканки з рису ложку каперсів.

перемішую.

Половину рису викладаю в форму. На нього кладу шар морквини.

На морквину приготовлену начинку.

Зверху знову рис.

Заливаю один літр гарячої води, солю і відправляю запіканку з рису в духовку на 40 хвилин температура в якій 180-200 градусів.

Дістав рисову запіканку з духовки і думаю як же мені її дістати з сковорідки. Вона ж може розсипатися. Вирішив спочатку, що буду їсти запіканку прямо зі сковорідки. Порубав петрушку, посипав нею запіканку, приготував було вже ложку і тут мою голову відвідала світла думка і я зробив такий спосіб.

Накрив сковорідку великим блюдом, перевернув його. Запіканка сама і випала. Довелося знову рубати петрушку і прикрашати їй запіканку. Який звідси випливає висновок? Перш ніж зробити щось добре подумай. Хоча те, що петрушка виявилася ще знизу запіканки з рису пішло їй тільки на користь.

Запеканочку хороша вийшла. Шкода тільки, що пісного майонезу немає. Ось до речі буде тема для наступної статті. Можна було звичайно її ще й з квашеною капустою або з соліннями вжити, але якось теж я не передбачив цей варіант. Ну, та нічого запіканка з рису у мене і з пиріжками з картоплею на ура полетить.

Смачного ! З повагою Олександр Абалаков.

Інші записи в рубриці «Пісні страви»

• овочеві голубці
• Пісні рисові котлети
• пісний торт
• Картопляний суп з грибами
• Котлети з гречки з грибами