Цікаво хто-небудь більше ніж слов’янські народи використовує гриби в кулінарії? У нас стільки з ними різноманітних страв придумано. Одним з таких страв і бути грибний суп з перловкою. Перловка, між іншим, теж як я думаю, є слов’янським винаходом і якщо з грибами все більш-менш ясно, то з перловою крупою не зовсім.

Чому ця крупа носить таку назву перловка? З’ясовував наш кореспондент Олександр Абалаков, тобто я. Яшная крупа (ячмінь) очищена ретельно отримала таке курличущее назву, перловка, за схожість з перлами то пак перлами. Але крім цього, як тільки її ще не називають і шрапнель, і мужицький рис, і ще чорт знає як, а скільки жартів за участю перловки існує. Гриби в цьому плані поруч навіть не стояли.

Дуже люблять пожартувати над нею в армії. Коли я свого часу віддавав борг батьківщині, у нас була така приказка, вбережи нас боже від війни, перловки і стройової підготовки. Так-то каша не погана і корисна. Якщо її правильно приготувати смачну виходить, а який смачний суп розсольник виходить з перловкою.

А не любов солдатів до неї обумовлена ​​тим, що просто аж надто часто перловкою пригощали нас, особливо не піклуючись про її смак. Я думаю якби грибний суп, давали в армії з такою ж періодичністю, його б чекала така ж «гаряча любов» військовослужбовців. Ну не всіх звичайно, а рядового складу, який з такою ж «завидною частотою» вживав би супчик.

О! Згадав анекдот з цього приводу. Приїжджає генерал з перевіркою в війська. Йому солдати починають скаржитися, що ось нас постійно одним і тим же годують – перловка, овес, перловка, овес. Ми скоро іржати, як коні почнемо. На що генерал їм у відповідь каже. Гаразд хлопці не бреши, я ось кожен день то окіст, то буженину їдять, але я ж ще не захрюкав.

А наш комбат взагалі говорив: «Чи пишаєтеся, ви смакуєте блюдо, яке входило в раціон харчування самого царя батюшки!» Це він мав на увазі, що Петро 1 дуже любив перловку. Але ми ж не імператори, нам би і грибний суп нехай навіть з перловкою дуже навіть нічого пішов.

Раз вже зайшла мова про перловку вам обов’язково потрібно хоч раз в житті спробувати перлову кашу з м’ясо рецепт можете тут подивитися. Готується вона в духовці, смакота! Просто обкушаловка! Це я так ввічливіше, до мене ж і пані візити наносять.

Гарний шрапнелі дифірамби співати піду на кухню грибний суп з перловкою підігріти. Зараз співаємо і знову до вас прийду, як суп з грибами приготувати розповім. Упорався всього за кілька хвилин і ось вже як живчик знову тут як тут. Пристрасть як напевно набрид своїм я трёпом про перловку і тому без зайвих слів приступимо до супу ми готуванні.

Як приготувати грибний суп з печериць з перловкою

• 25 грам білих сушених грибів
• 250 грам печериць
• 40 грам перлової крупи
• половина головки ріпчастої цибулі
• невелика морква
• дві картоплі
• рослинна олія
• кріп
• сметана
• сіль перець

Насамперед відварюю бульйон для супу з сушених грибів. Для цього наливаю 1,7 літра води в каструлю, додаю гриби, які у мене залишилися з того часу, коли я готував рисові котлети з грибним соусом, можете поцікавитися, і варю наваристий бульйон.

Теж саме роблю і з перловкою. Заливаю 2/3 склянки води і ставлю поруч з грибним бульйоном на плиту. Думаю, поки туди-сюди буду возитися, вона звариться.

Ріпчасту цибулю і моркву нарізаю тонкою соломкою. Картопля брусочками.

Печериці шматочками середніх розмірів.

Цибулю і моркву піддаю термічній обробці на рослинній олії, поки їх овочева тіло ж не перетвориться в те саме заворожуючий, ароматне, сяюче золотом додаток без якого будь-який грибний суп, з перловкою він чи ні не має значення, буде всього лише жалюгідною пародією на це блюдо. А ви як вважаєте?

У киплячий грибний бульйон кладу обсмажені овочі, картопля. Після того як суп закипить, проварюю його 10 хвилин.

Всипаю печериці та варю ще десять хвилин.

В самому кінці додаю в грибний суп до цього часу вже зварилася перловку. Солю, але не перчу. Може, хто не любить гострого. Якщо ж ви й гадки не допускаєте їсти страви без перцю, перчите скільки завгодно. Гірше не буде, вам-то вже точно.

Розливаю грибний суп з перловкою по тарілках, зачерпую столовою ложкою свіжої сметанки, заправляю їй цей дар Божий. Кріп буде тут теж навіть дуже до місця, крупно нариваю його і підмішую в божественний супчик. Беру ложку в руки, ссс … гарячий суп, ну нічого так ще смачніше.

Прішвирківая, смакуючи кожну його крапельку, наповнюю своє пузо до самого краю, відкидаюся на спинку стільця і ​​умиротвореним, з почуттям виконаного обов’язку, спостерігаю як решта сімейство із завидною завзятістю, з іскоркою в очах і не підробленим задоволенням розправляється з грибним супчиком, не забуваючи посилати хвалебні вигуки на його адресу.

Після спустошливої ​​обіду роблю ревізію каструльки, на дні на свій подив помічаю дивом зберігся грибний суп з перловкою. Чи не забагато поміркувавши, вирішую пригостити супом колег на роботі, щось давно вони коментарі мені не залишали. Чуєте! Колеги! Ау! Смачного вам!

З повагою Олександр Абалаков.

Інші записи в рубриці «Перші страви»

• Пісна окрошка на квасі
• Овочевий суп-пюре з рисом
• Суп з морського окуня
• Іспанська суп ахобланко
• Пісний суп пюре з овочів запечених в духовці