Чайна палітра багата на відтінки, але завжди колір готового настою відповідає назві приготовленого чаю. Чорний, зелений, червоний, білий, синій – таку різноманітність цілком можна порівняти з букетом квітів, хоча більшість чаїв робиться з однієї сировини. Спробуємо розібратися, якого кольору буває чай, у чому особливість та смак кожного з них.

Чорний чай – улюблений напій європейців

Існує легенда про те, що під час чергового збору врожаю в Уїшані на село напали солдати, і фермери не встигли обробити листя, а наступного дня вони зав’яли. Тому для збереження врожаю їх висушили на вогні та набули абсолютно нового вигляду.

При заварюванні настій виходить міцним, насиченим і набуває цегляно-червоного відтінку. Смак у відвару бархатистий, є різні ноти – залежно від сорту та категорії. Наприклад, для знаменитого Ерл Грея характерні цитрусові нотки, в Ассамі присутні пряні та фруктові відтінки, а в цейлонському сорті Махараджа відчувається медово-квітковий присмак.

Джерело молодості – зелений чай

Для виготовлення зелених сортів використовується те ж чайне листя, що і для чорного, тільки обробляються вони іншим способом. Їх піддають мінімальної ферментації – роблять це за допомогою нагрівання в горщиках/печах (в Китаї) або обробки парою (в Японії).

Категорія зеленого чаю – найрізноманітніша за смаковими характеристиками, особливо якщо йдеться про сорти з різних країн. Наприклад, у настою Матчу фісташкового кольору тягучий солодко-терпкий смак, у оливкового Ганпаудера трав’янистий присмак із вершковими нотами, а золотистий Сенч – міцний трав’янистий. Але багато в чому смак зеленого чаю залежить від води і дотримання умови заварювання. Навіть найкращі сорти при неправильному заварюванні стають гіркими та в’язкими..

Неординарний синій

Мабуть, найоригінальніший чай – це синій: його роблять із висушених квіток кліторію без додавання чайного листя. При заварюванні відтінок настою варіюється від небесно-блакитного до яскраво-синього. Такий напій має освіжаючий смак, досить довгий солодкий післясмак і ледве вловимий аромат смаженого насіння.

Неоднозначний червоний чай

При виборі червоного чаю у необізнаної людини завжди виникають проблеми, оскільки це спірний термін. Якщо говорити з погляду китайської класифікації, то йдеться про сорти, які ми звикли вважати чорними. Це досить велика категорія – Дянь Хун, Джі Джу Мей, Мао Фен, Кімун і т.д. При заварюванні вони набувають цегляного відтінку, а смак варіюється в залежності від сорту.

Але якщо говорити про червоний чай з погляду кольору настою, то до цієї категорії відносять чайні напої каркаде та ройбуш. У їхньому складі немає кофеїну, тому що їх роблять не з чайного листя. Темно-рубіновий каркаде з характерною кислинкою виготовляють із пелюсток гібіскусу. А темно-червоний, трохи солодкуватий ройбос заготовляють із листя африканського чагарника.

Елітний білий чай

Спочатку білий чай використовувався в китайській медицині для лікування багатьох хвороб, вже пізніше він став улюбленим напоєм китайських імператорів. Свою назву він отримав через зовнішній вигляд чайних типсів, які використовують для його приготування. Молоденькі нирки, що ще не розпустилися, покриті біло-сріблястим ворсом. Смак у цього чаю найбільш делікатний – ніжний, з витонченим ароматом, з відтінками меду, дині або квітів після смаку.