На вулиці Парижа опустилася ніч, в кафе тихенько музика грає, лимонний тарт розрізаний на столі і сонний бард свою каву допиває. Втомився він на концерті в «Острівці» в дванадцятому районі світової столиці моди, тут барда називають шансоньє і час настав підрахувати доходи.

Вони скажу я вам, зовсім не великі, вистачило на лимонний тарт і чашку кави, звичайно слухали б пісні земляки, щось не бувати б цю катастрофу. Напівголодний і втомлений бард плететься по дощовим переліком, в кишеню собі він загорнув лимонний тарт, альтернативу обридлим булкам.

Настане ранок, тарт дістане свій і чай з лимоном в гуртку заварити до виходу встигне, бард з вдячністю в руках її помнеться, хоч на чужині цей напій скромно душу гріє. І згадає він про кухоньку в хрущовці, про чай заварений у вечірній суєті і як лимонний тарт він запікав в духовці, прокладаючи шлях до своєї мрії.

Але виявилося все не так-то просто, бажання свободи переплутав зі спрагою співати. Переносив би краще він на Батьківщині негаразди і горло дер би тут, що б потім хрипіти. Так ні ж! Азнавуром шансоньє себе представив. «Лимонний тарт» йому Росію замінив. Підвальчик свій зарубіжному, бард не залишив. У ньому до останніх хвилин життя він творив.

Сідати сонце, вечір настає лимонний тарт розрізаний на столі, від думок сумних серце завмирає, простого барда дуже шкода мені.

Перш ніж ви почуєте мою розповідь про вершково-лимонний тарт, давайте поясню вам трохи, що це взагалі таке. Не подумайте я не помилився в написанні слова торт. Тарт – традиційний французький відкритий пиріг з пісочного або листкового тіста. Випікають його в рифлених формах для випічки або в роз’ємних формах для торта.

Можна використовувати в якості начинки м’ясо, рибу або овочі, тоді тарт буде служити основною стравою. Солодкий тарт з наповненням з фруктів або ягід стане відмінним десертом. Всі начинки тарта прийнято заливати яєчно-вершковою сумішшю. Точно також можна приготувати маленькі Тарту, розклавши тісто і начинку в порційні формочки – в цьому випадку у вас вийдуть тарталетки.

Вершково-лимонний тарт.

Для тіста:

• 320 грам борошна
• 250 грам вершкового масла
• 140 грам цукру
• одне яйце
• один жовток
• чайна ложка тертої цедри лимона
• чайна ложка лимонного соку
• харчова сода на кінчику ножа
• дрібка солі

Для начинки:

• 5 яєць
• півсклянки коричневого цукру
• сік лимонний півсклянки
• склянка вершків густих, для збивання

Змішую для тесту розм’якшене масло з цукром і ретельно його розтираю.

Додаю одне яйце і жовток.

Продовжую розтирати, вводжу в масу гашене лимонним соком соду, сіль і

цедру лимона. Збиваю поки цукор повністю не розчинитися.

Всипаю борошно і замішую тісто для тарта.

Далі хотів розкачати корж і покласти його в форму, але не тут-то було. Тісто ніяк не хотіло піддаватися «дресирування.» Весь час рвалося у мене в руках коли я його намагався покласти в форму. Що робити? Це у французів, все там розкачати, замісити, а у російської людини ції-бац і готово. І причому не гірше ніж у француза виходить! Так і лимонний тарт я приготував з властивою тільки російській людині кмітливістю.

А то пишуть, самі не знаючи що: «розкачати корж товщиною 1.5 сантиметри, візьміть за краї бла-бла-бла.» Відразу говорю не катайте і не беріть. Ставте на стіл форму, викладайте в нього тісто для тарта і ручками його рівномірно розподіляйте. Розподіляйте так, щоб краї тіста були загорнуті вгору. Тут нічого складного немає і робиться це все дуже швидко і просто. Далі беру виделку і наколюють тісто.

Застилаю фольгою корж і висипаю на неї рис. Можна висипати боби або горох. Можете хоч цеглу насипати, важливо щоб тісто для тарта не піднялося. Повинна вийшов велика чаша з тіста, в яку потрібно потім вилити лимонну начинку. Потім форму з тестом ставлю в духовку і випікаю 20-25 хвилин при температурі 190 градусів. Після чого виймаю і охолоджую.

Для начинки всипав цукор в яйця і все разом збиваю.

Вливаю лимонний сік і перемішую.

Збиваю охолоджені вершки і…

змішую з яєчно-цукрової масою.

З охололого коржа знімаю фольгу і виливаю в нього лимонну начинку. У рецепті лимонного тарта чорним по білому написано: «випікайте при температурі 160 градусів 10 хвилин». Знову помилкова інформація. У мене за десять хвилин при цій температурі тарт навіть скоринкою не взявся.

Те-ли духовка у мене не тієї системи, то-ли час у нас з французами тече по-іншому. Ну в загальному запікалася лимонна начинка в Тарту хвилин сорок. Температуру я не став піднімати, тому як цей процес повинен проходити поступово, як я думаю.

Чи не забагато насварив французів, нічого корисно. А ось лимонний тарт, на відміну від процесу приготування, навіть і не покрітікуешь. Уміють же смачні речі вигадувати «лягушатники.»

Вon appétit! З повагою Олександр Абалаков.

Інші смачні записи в рубриці «Випічка»

• Хачапурі по-аджарський
• Мафіни з яблуками
• Неаполітанська піца
• шоколадний чізкейк
• банановий кекс